Представниця Київщини футбольної Крістіна Козорог перебуває у складі делегації арбітрів на навчально-тренувальному зборі в Туреччині. Дівчина в інтерв’ю телеканалу “Футбол” поділилася враженнями від підготовчого процесу та розповіла, як вирішила стати арбітром.
— Крістіно, навчально-тренувальні збори в Туреччині тривають уже п’ятий день. Які враження, чи не втомилася від дворазових тренувань? Як почуваєшся?
— Почуваюся просто чудово. До цього збору я працювала в Києві. Графік був відомий заздалегідь, тому готувалася до продовження тренувального процесу. Особисто для мене немає проблем входити у дворазовий режим тренувань. Усе йде за планом.
— А як узагалі ти підтримуєш свою фізичну форму в зимове міжсезоння?
— Крім того, що я арбітр, я також тренер у фітнес-залі, тому постійно працюю над собою, над покращенням своїх фізичних показників та якостей. У мене весь час іде робота, тому можна сказати, що я не припиняю займатися. Із цим проблем немає, звісно, якщо ти не робиш великих пауз у міжсезоння. Треба постійно бути в тонусі.
— Цього року українська делегація переїхала в новий готель. Як тобі умови?
— Мені тут подобається. Але й раніше мене все влаштовувало. Тренуємося ми на тому самому полі, що й завжди, — воно поруч. Усе близько й комфортно. Для мене взагалі немає ніяких проблем, усе тільки в плюс.
— Зазвичай на теоретичних заняттях усі групи готують домашнє завдання, яке перед НТЗ роздали інструктори. Над чим працювала твоя група?
— У нашої групи досвідчений модератор — Анатолій Абдула. Кожного дня — цікаві відеонарізки, які ми обговорюємо: єдиноборства, гра рукою, симуляція… Щодня нова тема, усе обговорюється під час дискусій. Працюємо над тими ситуаціями, які потім виникають на футбольному полі.
— Якщо ми зачепили тему викладачів, то теоретичні заняття у вас проводить інструктор Володимир Петров. Він у доволі експресивній манері, емоційно та цікаво роз’яснює будь-яку тему й коментує кожен епізод…
— Для мене це підбадьорливий фактор. Адже саме через такі емоції ми навіть краще сприймаємо інформацію. Відразу відчуваєш певне налаштування. Особисто мені це допомагає.
— На теорії особливу увагу ви приділяєте системі VAR. Вона ефективно допомагає арбітру?
— Вважаю, що так. У деяких важких моментах арбітру важко розгледіти порушення. За допомогою VAR ми можемо прийняти максимально правильне рішення.
— Як узагалі ти вирішила стати арбітром?
— Це довга історія, але спробую розповісти швидко. Через травму я припинила грати у футбол. Треба було йти кудись, продовжуючи залишатися у грі, тому що футбол у моєму житті з восьми років, іншими словами — найголовніший вид спорту. Випадково мене зустрів один із кураторів арбітражу однієї обласної федерації, побачив, як я працюю з м’ячем, та запропонував піти в арбітраж. Спочатку на цю ідею відреагувала скептично, особливо не вірила, що зможу. Але із часом моя думка змінилася. Я пройшла навчання й зараз я вже арбітр у другій лізі. Оскільки я постійно у футболі, то це гарний шлях розвитку для мене.
— На зимових навчально-тренувальних зборах ти вже не перший рік. Що можеш побажати молодим арбітрам, які тільки розпочинають свій шлях у суддівстві?
— Найголовніше — постійно вдосконалюватися, прислуховуватися до інструкторів. У нас чудові викладачі, і кожна їхня порада для нас дуже важлива. А НТЗ — це своєрідне доповнення до всіх тих знань, які ти вже маєш. Тому дуже важливо слухати інструкторів, завжди прагнути йти далі й зростати. Ціль має бути максимальна.
Джерело: УАФ