29 вересня виповнилося дев’яносто років Ігореві Качару.
Він народився в родині одного з найперших українських авіаторів, у ранньому дитинстві залишився круглим сиротою, вижив у воєнне лихоліття та голодні повоєнні роки і знайшов своє місце в житті завдяки футболу. Юний Качар грав у білоцерківському «Спартаку» та київських аматорських колективах, а потім він став арбітром — і дуже хорошим арбітром. Упродовж кільканадцяти років Ігор Олексійович працював на матчах основного дивізіону союзного чемпіонату, виховував арбітражну зміну в Києві та Київській області, наш Комітет арбітрів очолював майже чверть століття. Його учнями є Сергій Бойко, Андрій і Дмитро Кутакови, Андрій Звєрєв, Андрій Баранівський та багато інших уже широко знаних у футбольному світі фахівців арбітражу.
Ігор Качар завжди відзначався прагненням до самовдосконалення, і не в останню чергу саме з цієї причини він так довго та плідно був задіяний у народній грі. Наш славний ювіляр був і залишається й досі приязним, справедливим, обов’язковим — людиною, на яку варто рівнятися завжди та в усьому.
Здоровлячи Ігоря Олексійовича Качара в особливий для нього день, ми щиро бажаємо йому нових повноцінних літ активного суспільного життя.
Комітет арбітрів КОАФ також приєднується до численних привітань Ігорю Олексійовичу та бажає Метру арбітражу Київищини міцного здоров’я.
* за матеріали koff.org.ua